24 лютого... Життя поділилося на до та після.
Невідомість. Страх. Сирени. Вибухи. Гул літаків. Що далі? Час ніби зупинився!
Дорослі ставали на захист України, вивозили дітей, волонтерили. Наше життя стало сповненим невідомістю.
24 лютого 2022 року стало втіленням найстрашнішого сну в житті українців. Напруга справді застигла в повітрі напередодні, а тоді – розбудила серця всіх громадян України. З кожним днем бойові дії стають ще жорстокішими. День, два, тиждень... Наші захисники роблять все можливе і неможливе, щоб діти жили під МИРНИМ небом.
Вчителі, батьки та діти почали пристосовуватись до реалій сьогодення. Був відновлений навчальний процес дистанційно в тих областях, де навчання було можливим.
Бажаю, щоб усі сини та доньки України повернулися з Перемогою до своїх рідних! Тримайся, Україно! Світанок вже скоро!
Немає коментарів:
Дописати коментар